Національне агентство з питань запобігання корупції нагадує, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) з січня розпочався черговий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, який триватиме до 01.04.2020 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 №140-IX внесено зміни до Закону, які набрали чинності 18.10.2019 (зміни до окремих статей вказаного Закону, а саме 46, 52 набувають чинності з 1 січня 2020 року).

Так, відповідно до ст. 1 Закону близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

Згідно абзацу першого пункту 1 частини першої статті 46 у декларації необхідно зазначати унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, який присвоюється під час оформлення біометричних документів (паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або закордонного паспорта). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР передбачено можливість обрання суб’єктом декларування відповідного значення цього поля.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2020 року  декларувати в обов’язковому порядку потрібно не лише особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, а й дітей зазначеного суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.

Статтю 46 доповнено приміткою згідно якої, членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Також, відповідно до Закону упродовж семи днів після подання декларації  суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.

Окрім того, з 01.01.2020 року підлягають декларуванню об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, та криптовалюти. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них.

Частину першу статті 46 доповнено пунктом 8-1 згідно якого підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Також, відомості в декларацію вносяться не лише станом на 31 грудня  звітного року. Тепер згідно Закону дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду.

Додатково зазначаємо, що в Законі зазнали змін вимоги для подання декларації щодо змін майнового стану суб’єкта декларування, а саме –  отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Проте, відповідно до статті 50  Закону ця вимога тепер застосовується лише до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Національним агентством з питань  запобігання корупції розроблено роз’яснення  щодо застосування окремих положень Закону України   «Про  запобігання  корупції»  стосовно  заходів  фінансового   контролю «Кампанія декларування – 2020», постійна   адреса:

https://nazk.gov.ua/uk/departament-perevirky-deklaratsij-ta-monitoryngu-sposobu-zhyttya/metodychni-rekomendatsiyi-sub-yektam-deklaruvannya/