Державний фонд документації із землеустрою

Державний фонд  документації  із  землеустрою  формується  на основі збору,  обробки,  обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою.

Документація із  землеустрою Державного фонду документації із землеустрою  є  державною  власністю  і  не  може  передаватись  у приватну власність.

Доступ до матеріалів Державного фонду  документації  із землеустрою,  що  становлять   державну   таємницю,   здійснюється відповідно до закону.

Розробники документації із землеустрою зобов’язані безоплатно передавати копії  матеріалів  у  Державний  фонд  документації  із землеустрою.  Використання  цих  матеріалів  дозволяється  лише  з дотриманням вимог законодавства про авторські права.

Положення  про  Державний  фонд  документації  із землеустрою затверджено постановою  Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553.

Юридичні та фізичні особи   мають   право   користуватися матеріалами  Державного  фонду  документації  із   землеустрою   з дотриманням вимог Закону України «Про землеустрій»,  інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою

При користуванні документацією з Державного фонду документації із землеустрою забороняється:

копіювання топографічних,  картографічних,  аерозйомочних  та інших матеріалів без відповідного на те дозволу;

передача вихідних матеріалів  (їх  копій)  іншим  особам  без спеціального дозволу,  якщо це не передбачено умовами користування відповідними матеріалами;

передача документації   із   землеустрою,   яка   є    носієм відомостей,  що становлять державну таємницю, організаціям, які не мають належних умов для забезпечення її зберігання.

Охорона земель

Охорона земель — система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечує раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів.

Основними завданнями землеустрою є:

реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно  сталих  ландшафтів і агросистем;

інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій зі встановлення особливого режиму та умов використання земель;

встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації  раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов,  що  забезпечують  еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін.

Основними завданнями щодо охорони земель, які  покладені  на територіальні органи земельних ресурсів, є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

До повноважень органів земельних ресурсів щодо охорони земель належить:

обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від  інших несприятливих природних і техногенних процесів;

збереження природних водно-болотних угідь;

попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.