Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції» встановлено більш жорсткі обмеження щодо роботи близьких осіб (подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення). Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особи зазначені у підпунктах «а», «в»-«ж» пункту 1 та підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьких їм особам.
Безпосереднє підпорядкування означає знаходитися у відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Зі свого боку посадові особи відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особи, зазначені у підпунктах «а», «в»-«ж» пункту 1 та підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких осіб.
У разі виникнення обставин, що порушують такі вимоги, відповідні особи, близькі їм особи зобов’язані усунути ці обставини у п’ятнадцятиденний термін.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Разом із тим передбачено випадки, коли обмеження не застосовується. Це правило не поширюється на народних засідателів і присяжних. Також це право не застосовується до осіб, які перебувають на виборній посаді або безпосередньо підпорядковані близьким їм особам, які перебувають на виборних посадах.
Виняток із цього правила становлять також особи, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, а також у сільській місцевості та гірських населених пунктах.
Також, у Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» запроваджено положення, яке визначає конфлікт інтересів на публічній службі та порядок його врегулювання (стаття 14).
У процесі прийняття рішень чи вчинення адміністративних дій публічним службовцем мають виключатися будь-які приватні інтереси. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Згідно ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особи зазначені у пункті 1 та підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані:
1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості
виникнення конфлікту інтересів;
2) повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про
наявність конфлікту інтересів.
Також, у відповідності до Розділу ІІІ Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року № 214 у разі виникнення обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів державний службовець повинен невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вживати заходів щодо усунення таких обставин. Безпосередній керівник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством. У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця іншою особою керівник органу, де працює державний службовець, або його заступник відповідно до розподілу повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного робочого дня, приймає рішення про здійснення контролю за рішенням, що приймаються цим державним службовцем.
Порушення вимог щодо повідомлення особою безпосереднього керівника про конфлікт інтересів тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу від десяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно звільнення з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
