Обов’язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, та посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, визначений ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відомості, що містяться в декларації, які є конфіденційною інформацією (з обмеженим доступом). Згідно закону України «Про інформацію», під конфіденційною інформацією, як одного з видів інформації з обмеженим доступом, розуміють відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних та юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Організацією, де працює декларант, мають бути вжиті заходи для обмеження доступу до декларацій, а також недопущення розголошення відомостей, що містяться у декларації.
Особи, які не мали змоги подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію за минулий рік через перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітній рік до 31 грудня.
Особи, які не подали декларацію за минули рік із зазначених причин і звільняються з цього місця роботи, зобов’язані подати таку декларацію до розірвання трудового договору.
Особи, визначені у Законі, повинні декларувати не лише свій майновий стан, а і майновий стан членів сім’ї. При цьому, до членів сім’ї Законом віднесено осіб, які перебувають у шлюбі, їх дітей, осіб які перебувають під опікою і піклуванням, інших осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Разом з цим Закон розширив коло суб’єктів подання декларацій, до якого введено посадових осіб юридичних осіб публічного права, що одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Законом встановлено, що декларація подається за місцем роботи (служби). При цьому Порядок зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №16, чітко визначає, що декларації зберігаються в особових справах у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Проте серед суб’єктів подання декларації є також особи, для яких державний орган не є основним місцем роботи. Яскравим прикладом цього
є депутати місцевих рад, серед яких є ті особи, для яких орган місцевого
самоврядування не є основним місцем роботи або ж які є само зайнятими особами чи пенсіонерами.
Декларація може бути піддана перевірці на достовірність зазначених у ній відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру спеціально уповноваженими суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень відповідно до Закону, а також щодо дотримання державними службовцями та особами, які претендують на зайняття посади державного службовця, податкового законодавства України та виконання податкових зобов’язань перед державою.
Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю передбачено ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом тягне – за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку нерезидента – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів.
Неподання відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін тягне за собою припинення державної служби згідно ст.20 Закону «Про державну службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідальність членів сім’ї декларанта за надання неповної інформації про свої доходи, майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру або відмову у її наданні такої інформації чинним законодавством не передбачена.
