Відповідно до статті 126 Зе­мельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, коли земельна ділянка набувається у власність на вторинному ринку за ци­вільно-правовою угодою або успадковується.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового при­значення, посвідчується цивіль­но-правовою угодою щодо від­чуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановле­ному законом, у разі набуття пра­ва власності на земельну ділянку за такою угодою та/або свідоц­твом про право на спадщину.

Крім того, вже в котре звертаємо увагу на неможливість приватизації окремої земельної ділянки для об­слуговування частини будинку (квартири). Чинним Земельним кодексом передбачена можливість безоплатної приватизації земельної ділянки для розміщення і обслуго­вування житлового будинку (ціло­го) незалежно від кількості співвласників цього будинку. Квартира — частина житлового будинку. Таким чином, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в межах, передбачених стат­тею 121 Земельного кодексу Укра­їни, можливо отримати у спільну власність усіх співвласників цього будинку (власників квартир). У ви­падку, коли рішенням суду було визначено частку земельної ділянки кожному власнику квартири цього будинку, земельна ділянка передається відповідно у спільну часткову власність із визначенням у тому числі і в натурі (на місцевості) цих часток. Ще раз наголошуємо, що це частки однієї земельної ділянки, а не окремі земельні ділянки.

 

Землевпорядний віник №1 2012