Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, коли земельна ділянка набувається у власність на вторинному ринку за цивільно-правовою угодою або успадковується.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою та/або свідоцтвом про право на спадщину.
Крім того, вже в котре звертаємо увагу на неможливість приватизації окремої земельної ділянки для обслуговування частини будинку (квартири). Чинним Земельним кодексом передбачена можливість безоплатної приватизації земельної ділянки для розміщення і обслуговування житлового будинку (цілого) незалежно від кількості співвласників цього будинку. Квартира — частина житлового будинку. Таким чином, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в межах, передбачених статтею 121 Земельного кодексу України, можливо отримати у спільну власність усіх співвласників цього будинку (власників квартир). У випадку, коли рішенням суду було визначено частку земельної ділянки кожному власнику квартири цього будинку, земельна ділянка передається відповідно у спільну часткову власність із визначенням у тому числі і в натурі (на місцевості) цих часток. Ще раз наголошуємо, що це частки однієї земельної ділянки, а не окремі земельні ділянки.
Землевпорядний віник №1 2012