Зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502.
Так, пунктом 2 Порядку встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
До заяви мають додаватися:
– копія державного акта на право власності на земельну ділянку;
– для громадянина — власника земельної ділянки — копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання);
– документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;
– обгрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру. Рада розглядає заяву і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення.
Кожний власник самостійно має:
– звернутися до місцевої ради із заявою про зміну цільового призначення своєї земельної ділянки;
– отримати дозвіл місцевої ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв’язку із зміною її цільового призначення;
– замовити виготовлення такого проекту землеустрою землевпорядній організацій, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт;
– подати раді на затвердження цей проект землеустрою.
Рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України, приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Після затвердження місцевою радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення про зміну її цільового призначення, власник такої ділянки має отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку з уже зміненим цільовим призначенням.
Землевпорядний віник №1 2012